- протиборство
- -а, с., книжн.Дія за знач. протиборствувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
протиборство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
війна — и/, ж. 1) Організована збройна боротьба між державами, суспільними класами тощо. •• Громадя/нська війна/ організована збройна боротьба за державну владу між конфронтуючими класами та соціальними групами всередині країни. Пові/тряна війна/ у… … Український тлумачний словник
конфронтація — ї, ж. 1) Протиборство, протиставлення соціальних систем, класових інтересів, ідейно політичних принципів і т. ін.; зіткнення. 2) юр. Очна ставка зі свідками протилежної сторони. 3) Медичне дослідження двох осіб, одна з яких страждає венеричною… … Український тлумачний словник
битва — 1) (бій між ворожими військами), баталія, бойовище, бойовисько, брань, кривавий бенкет, січа, ратоборство 2) (суперництво протилежних / ворожих сил соціяльних груп, осіб, ідей тощо), протиборство, змагання, борня, боріння, війна; зіткнення,… … Словник синонімів української мови
боротьба — 1) (сутичка, у якій кожний з учасників намагається подужати супротивника), боріння; борюкання (зазв. про несерйозну, пустотливу боротьбу) 2) (діяльність, спрямована на подолання / знищення кого / чого н.), війна; наступ (активні дії проти кого /… … Словник синонімів української мови